В Шотландии во второй раз короновали Чарльза III и его жену Камиллу
Що ж спровокувало таку екокатастрофу?
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
Вік: більшість усихаючих ялинників – це виснажені дерева, віком від 80 до 210 років. Вони просто відмирають, бо прийшов їх біологічний вік.
Температура: середньорічна температура в Карпатах піднялася на 1-2 градуси, сума активних температур також зросла. А ялина, не забуваймо, – це північна порода, вона любить холод і помірну вологість.
Шкідники: ослаблені дерева стають більш уразливі до хвороб. Основний ворог ялини в Карпатах – це короїд типограф. Він паразитує під корою. Також – коренева губка, грибок, що пошкоджує гнилизною кореневу систему і доходить навіть до стовбура.
Останніми роками надмірні засухи влітку ослаблюють дерева, а затяжні дощі, що приходять на зміну, перезволожують поверхневий шар грунту, в який укорінені смереки. Тоді перший сильний вітер для смерекових лісів стає руйнівним. Їх просто вивертає. Тому лісівник у місцях природного поновлення лісостану насаджують листяні породи – бук або явір, які мають стрижневу кореневу систему. Вони сплетуться корінням і “триматимуть” смереки на пагорбах. Такий ліс буде сильніший. Тому, можна говорити, що у майбутньому смерекові ліси Карпат виглядатимуть саме так: переважатимуть ялинники, але “розбавлені” буками та яворами.
