Стоунхендж спочатку міг бути розташованим у південно-західній частині Уельсу
Величезні камені, з яких складається Стоунхендж, могли бути спочатку частиною стародавнього пам'ятника, який був розташований у південно-західній частині Уельсу.
Про це йдеться у дослідженні британських археологів, результати якого опубліковані в науковому журналі Antiquity, передає Укрінформ.
Такого висновку дійшли британські археологи після виявлення в уельському графстві Пембрукшир слідів круглої кам'яної споруди. Дослідники знайшли археологічний комплекс Ваун-Маун, який розташовується на пагорбах Преселі. Від нього збереглося лише чотири мегаліти. За їхнім розташуванням, а також відповідно до ям у ґрунті від інших частин пам'ятника вчені зробили висновок, що діаметр Ваун-Мауна становив близько 110 метрів - практично стільки ж, скільки й у Стоунхенджа. Крім того, обидві споруди орієнтовані на місце, де сходить сонце під час літнього сонцестояння.
Археологи не виключають, що комплекс Ваун-Маун міг бути розібраний, переміщений до Стоунхенджу і там заново змонтований. Відстань між двома спорудами становить 240 кілометрів. Камені, що лишилися в Ваун-Мауні, і моноліти Стоунхенджа належать до одного типу породи - сіро-блакитного піщанику.
Нові знахідки наводять на думку, що гігантська споруда існувала у Ваун-Мауні в готовому вигляді, а потім місцеві жителі з невідомої причини переселилися і забрали з собою свої священні камені. Версію про переселення древніх людей з Уельсу в сучасне графство Вілтшир, де розташований Стоунхендж, підтверджують аналізи ДНК останків зі стародавніх поховань.
В околицях Стоунхенджа немає каменоломень. Вчені давно розмірковують, звідки прадавні пращури доставили гігантські моноліти і як вони це зробили за тодішніх примітивних технологій.
Про це йдеться у дослідженні британських археологів, результати якого опубліковані в науковому журналі Antiquity, передає Укрінформ.
Такого висновку дійшли британські археологи після виявлення в уельському графстві Пембрукшир слідів круглої кам'яної споруди. Дослідники знайшли археологічний комплекс Ваун-Маун, який розташовується на пагорбах Преселі. Від нього збереглося лише чотири мегаліти. За їхнім розташуванням, а також відповідно до ям у ґрунті від інших частин пам'ятника вчені зробили висновок, що діаметр Ваун-Мауна становив близько 110 метрів - практично стільки ж, скільки й у Стоунхенджа. Крім того, обидві споруди орієнтовані на місце, де сходить сонце під час літнього сонцестояння.
Археологи не виключають, що комплекс Ваун-Маун міг бути розібраний, переміщений до Стоунхенджу і там заново змонтований. Відстань між двома спорудами становить 240 кілометрів. Камені, що лишилися в Ваун-Мауні, і моноліти Стоунхенджа належать до одного типу породи - сіро-блакитного піщанику.
Нові знахідки наводять на думку, що гігантська споруда існувала у Ваун-Мауні в готовому вигляді, а потім місцеві жителі з невідомої причини переселилися і забрали з собою свої священні камені. Версію про переселення древніх людей з Уельсу в сучасне графство Вілтшир, де розташований Стоунхендж, підтверджують аналізи ДНК останків зі стародавніх поховань.
В околицях Стоунхенджа немає каменоломень. Вчені давно розмірковують, звідки прадавні пращури доставили гігантські моноліти і як вони це зробили за тодішніх примітивних технологій.
